ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ

Сучасний урок має бути технологічно досконалим: оптимальний темп, чітка організація кожного етапу уроку, самоосвітня діяльність учнів, доцільний та ефективний добір дидактичного матеріалу. Будь – який урок незалежно від предметної спеціалізації типу, завдань складається з трьох компонентів.

                                                       

Компоненти уроку:

Мотиваційно-ціннісний

Проектуально-діяльнісний

Рефлексивно-оцінний

Мотиваційно-ціннісний компонент забезпечує формування й усвідомлення пізнавальних потреб та мотивів діяльності, створює позитивний настрій на діяльність, суб’эктивну значущість якої учні усвідомлюють. Внутрішня мотивація виступає джерелом активності школярів.

Для реалізації мотиваційно-ціннісного компонента уроку можна використати такі прийоми:

Ø створення проблемних ситуацій

Ø актуалізація опорних знань

Ø ефекти інтриги, навмисної помилки

Ø прийоми змістової обробки тексту (структурно-логічні схеми, таблиці)

Ø прийоми мнемотехніки, синектичні прийоми

Ø використання інформації інтегрованого характеру тощо

На проектувально-діяльнісному етапі відбувається актуалізація опорних знань та способів дій, усвідомлення необхідності отримання нової інформації, планування діяльності та очікуваних результатів, способів контролю, поетапне виконання плану діяльності, розвиток пошукової пізнавальної активності та самостійності школярів.

Він передбачає такі етапи:

Ø структурування навчального матеріалу

Ø створення яскравих образних уявлень

Ø навчально-пізнавальна гра, евристична бесіда

Ø створення проблемних ситуацій

Ø виконання творчих завдань, вільний вибір школярами завдань.

Метою рефлексивно-оцінного компоненту уроку є формування цілісної системи особистистісних знань, розвиток творчої рефлексії.

Етапи:

-контрольного етапу

-колекційного

Цей компонент уроку можна реалізувати, використовуючи такі методичні прийоми:

Ø взаємоконтроль, самоконтроль

Ø участь учнів у виправленні помилок

Ø прийоми зворотного зв’язку (визначення рівня розумыння матеріалу, зацікавленост, настрою, емоцыйного стану тощо.

 Суть особистісно зорієнтованого уроку полягає в активній позиції учня на кожному етапі уроку, що забезпечує отримання знань не на рівні пам’яті, а на рівні діяльності; відбувається переорієнтація процесу навчання з предметного на процесуальні й мотиваційні аспекти освіти, спонукання до співпраці та співтворчості, прагнення до самоосвіти і саморозвитку; інтерактивні вправи розкривають усі рівні пізнання: знання, розуміння, аналіз, синтез, застосування, оцінка.

Пам’ятка

„З чого починається ефективний урок”

Ø На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу.

Ø Діти не повинні боятися припуститися помилки.

Ø Давайте дітям максимально виявити  свою ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.

Ø Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного урку.

Ø Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.

Ø Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.

Ø Кожен учень по-своєму сприймає матеріал, Зважайте на це.

Ø Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки вчителя.

Ø Добрій пам’яті передує пильна увага.

Ø Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.

Ø Чогось навчитися можна тільки практикою.

Ø Повторювати вивчений матеріал потрібно з певними інтервалами, так економніше і ефективніше.

Ø Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.

Ø Якщо дитина дивується – вона починає мислити, Нові ідеї – продукт творчої уяви.

Ø Зацікавленість – найдужча мотивація до навчання.

Ø Учіть дітей робити нотатки.

Ø Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу.

Ø Є дві основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання, Застосовуйте ці методи на уроці.

Ø Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.

Ø Учитель не повинен говорити без упину. Діти не встигають за його думками.